Довідка про НАТО

  • 1876

Фото без описуНАТО - це міжурядова організація, у якій усі держави-члени повною мірою зберігають суверенність і незалежність. На сучасному етапі зусилля Альянсу спрямовані, передусім, на підтримку міжнародного миру й безпеки, протидію новим викликам і загрозам, гарантування стабільності й добробуту її країн-членів.

 

4 квітня 1949 року США, Канада, Великобританія, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Норвегія, Данія, Ісландія, Португалія підписали у Вашингтоні Північноатлантичний договір (через це його часто називають Вашингтонським договором), і таким чином утворили Організацію Північноатлантичного договору (NATO - North Atlantic Treaty Organization), яку також називають Північноатлантичним альянсом. Кожна з держав приєдналась до нього добровільно, після публічного обговорення і внутрішньої парламентської процедури. У 1952 році до НАТО увійшли Греція і Туреччина. В 1955 - ФРН. У 1982 - Іспанія. В 1999 - Польща, Чехія та Угорщина, а в 2004 р. - Латвія, Литва, Естонія, Словенія, Болгарія, Румунія і Словаччина. На нинішній момент членами цієї організації є 26 держав Європи та Північної Америки.

 

Діяльність НАТО відповідає цілям та принципам Статуту ООН. Північноатлантичний договір було підписано 4 квітня 1949 року відповідно до Статті 51 Статуту ООН, яка підтверджує невід'ємне право незалежних держав на індивідуальну або колективну оборону.

 

Головним принципом діяльності Організації є загальне визнання суверенними державами необхідності співпрацювати на основі неподільності безпеки його членів. Альянс дає можливість досягти індивідуальних власних цілей в питаннях національної безпеки через колективні зусилля.

 

Діяльність НАТО зосереджена на таких основних напрямках:

 

здійснення миротворчих операцій з метою врегулювання конфліктів та забезпечення пост-конфліктного будівництва

боротьба з міжнародним тероризмом, розповсюдженням зброї масового знищення, нелегальним обігом наркотичних речовин, торгівлею людьми, незаконним відмиванням грошей

впровадження міжнародних освітніх та наукових програм

надання гуманітарної допомоги країнам, постраждалим від стихійних лих та техногенних катастроф

сприяння демократичному розвитку країн, забезпеченню дотримання основоположних прав людини, боротьбі з корупцією, ефективному функціонуванню механізмів державного управління.

Для того, щоб стати членом НАТО, будь-яка країна має відповідати високим політичним, економічним, соціальним, ресурсним та безпековим стандартам. 26 країн-членів НАТО мають понад 860 млн. населення. Сукупний ВВП цих країн становить близько 43% від світового. 8 з 10 найбільш розвинутих країн світу є державами-членами НАТО. Членами Альянсу є 3 колишні радянські республіки та 6 країн колишнього соцтабору.

 

Ухвалення всіх рішень в НАТО відбувається на засадах консенсусу. Кожна країна-член НАТО має право вето, що дозволяє заблокувати будь-яке неприйнятне для неї рішення Альянсу.

 

Основними перевагами членства в НАТО є:

 

підготовка до вступу є потужним стимулом для здійснення необхідних реформ з метою піднесення рівня життя громадян до стандартів країн розвиненої демократії

отримання гарантій безпеки, територіальної цілісності, недоторканості кордонів та державного суверенітету

покращення інвестиційної привабливості для міжнародних інвесторів

зростання міжнародного авторитету ширші можливості безпосередньої участі у виробленні рішень, які стосуються глобальної безпеки

участь у системі колективної безпеки, яку утворюють країни-члени НАТО, є вигіднішим для економіки країни, ніж забезпечення її оборони самотужки, оскільки це зменшує податки громадян країни на утримання власних Збройних Сил

Емблема НАТО була затверджена у жовтні 1953 року. Коло символізує єдність та співпрацю, компас - спільний шлях до миру, який обрали для себе країни-члени.

 

Співробітництво з НАТО

НАТО

Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України

Міністерство закордонних справ України

Державний комітет телебачення і радіомовлення України

Міністерство оборони України

"Україна-НАТО"

Законодавча база

Основні нормативно-правові документи України у сфері євроатлантичної інтеграції

 

Цільовий план Україна - НАТО на 2009 рік       27 квiтня 2009 р.

Указ Президента України "Про Цільовий план Україна - НАТО на 2009 рік у рамках плану дій Україна - НАТО" від 2.03.2009 р. № 116/200

Державна цільова програма інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки" від 02.07.2008 р. № 594

Указ Президента України від 12 лютого 2007 р. № 105/2007 "Про Стратегію національної безпеки України"

Указ Президента України від 21 квітня 2005 р. № 702/2005 "Питання Воєнної доктрини України"

Закон України від 19 червня 2003 р. № 964-IV "Про основи національної безпеки України"

Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 травня 2002 р. "Про Стратегію України щодо Організації Північноатлантичного договору (НАТО)", введене в дію відповідним Указом Президента України від 8 липня 2002 р. Файл в форматі PDF (43 Kb)

Постанова Верховної Ради України від 21 листопада 2002 р. № 233-IV "Про рекомендації парламентських слухань про взаємовідносини та співробітництво України з НАТО"

Постанова Верховної Ради України від 2 липня 1993 р. "Основні напрями зовнішньої політики України"

* * *

Спільний лист Президента, Прем'єр-міністра та Голови Верховної Ради України до Генерального секретаря НАТО (11 січня 2008 року)

План дій "Україна-НАТО" (22 листопада 2002 року, Прага)

План дій щодо членства в НАТО (24 квітня 1999 року, Вашингтон)

Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного Договору (9 липня 1997 року, Мадрид)

Звіт Держкомархіву про виконання Цільового плану Україна - НАТО на 2009 рік

пункт 1.1.6. "Двосторонні відносини з сусідніми державами"

підпункт 3. Активізувати транскордонне співробітництво з сусідніми державами - членами НАТО і ЄС. Організувати та провести дні добросусідства з прикордонними регіонами держав - членів НАТО і ЄС.

Державні архівні установи системи Держкомархіву спрямовують зусилля для активізації транскордонного співробітництва з країнами-членами НАТО та ЄС в галузі культури, зокрема, в рамках проведення двосторонніх Днів, Тижнів, Місяців та Років культури.

пункт 1.2.7. "Боротьба з корупцією, організованою злочинністю, легалізацією (відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму)"

підпункт 7. Забезпечити виконання плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності" на період до 2010 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.08.2007 № 657-р.

 

- Держкомархівом України видано наказ від 05.12.2008 № 245 "Про затвердження плану виконання та контролю за здійсненням заходів, передбачених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.08.2007 № 657-р", який надіслано для виконання до центральних державних архівних установ;

- на офіційному веб-порталі Держкомархіву запроваджено рубрику "Запобігання проявам корупції", яку наповнено нормативно-правовими актами щодо реалізації вимог антикорупційного законодавства України;

- на колегіях систематично розглядаються питання щодо виконання законодавства про державну службу, боротьбу з корупцією;

- затверджено Перелік посад державних службовців Держкомархіву та центральних державних архівів, які працюють у сферах, де існує високий ризик прояву корупції; Список посадових осіб, на яких покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання проявам корупції в Держкомархіві та центральних державних архівах;

- працівники Держкомархіву та центральних державних архівів періодично підвищують кваліфікацію у Київському національному університеті внутрішніх справ;

- до Головдержслужби України (до 1 лютого та 1 серпня) подається аналітична інформація про виконання вимог Закону України "Про боротьбу з корупцією";

- забезпечується створення прозорої системи прийняття та просування по службі державних службовців, яка передбачає посилення значення кадрового резерву, заміщення вакантних посад на відкритій конкурсній основі, врахування результатів атестації;

- посилено контроль за дотриманням законодавства під час провадження фінансово-господарської діяльності;

- для забезпечення прозорості при здійсненні закупівлі товарів застосовується Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".