Сибірка: що потрібно знати про небезпечне інфекційне захворювання

  • 216

В Україні понад 13,5 тисяч вогнищ, де може виникнути захворюваність на сибірку, оскільки існують біотерміні ями та худобомогильники, де були поховані хворі на сибірку тварини. У зв’язку з утворення збудником сибірки спор та довготривалого зберігання в ґрунті, спалахи сибірки в Україні можуть виникнути де завгодно.

На сайті Держпродспоживслужби останній випадок сибірки був зареєстрований вночі з 27 на 28 вересня 2021 року в зоокутку парку "Топільче" комунального підприємства "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" міста Тернопіль. Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів підтвердила, що причиною загибелі поні стала сибірка.

Сибірка –  гостре небезпечне інфекційне захворювання всіх видів сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, а також людей, яке спричиняється Bacillus anthracis.

Хвороба  перебігає у надгострій, гострій і підгострій формах, а у свиней – переважно в локальній ангінозній формі. У хутрових звірів сибірка виникає як кормова інфекція.

Джерелом сибірської виразки є хворі домашні тварини: велика рогата худоба, коні, осли, вівці, кози, олені, верблюди, свині, у яких хвороба протікає в генералізованої формі. Найбільш часто передається контактним шляхом, рідше аліментарним, повітряно-пиловим і трансмісивним. Крім безпосереднього контакту з хворими тваринами, зараження людини може відбутися за участю великої кількості факторів передачі. До них відносяться виділення і шкури хворих тварин, їх внутрішні органи, м’ясні та інші харчові продукти, ґрунт, вода, повітря, предмети навколишнього середовища, контаміновані спорами сибірської виразки. У механічній передачі збудника мають значення кровосисні комахи (гедзі, муха жигалка). Збудник сибірки належить до числа аеробних споро утворювальних мікроорганізмів й існує у вигляді двох основних форм: вегетативній і споровій. Вегетативна форма в організмі інфікованої тварини може утворювати «капсулу». Потрапивши в навколишнє середовище, за сприятливих умов (температура не нижче 12 °С) збудник утворює спору. У споровій формі він може перебувати в ґрунті необмежений час, 70 і більше років, залишаючись життєдіяльним і зберігаючи патогенність. Грунт, заражений бацилами сибірки, тривалий час залишається джерелом і фактором передачі інфекції сприйнятливим тваринам.

 

 Підстави підозрювати сибірку:

• Раптова загибель тварин у пасовищний період на раніше неблагополучній території або після ґрунтових робіт, сильних злив і паводків.

• Гострота і тяжкість хвороби, її септичний характер (пропасниця), наявність карбункулів, а у свиней - ознаки ангіни.

• Швидкість розкладання трупів, відсутність заклякання, кров'янисті витікання з природних отворів.

 

 

Профілактика сибірки:

• У разі появи ознак захворювання тварин на сибірку потрібно негайно звернутися до лікаря ветеринарної медицини чи до територіального органу Держпродспоживслужби.

• Категорично забороняється вживати м'ясо і молоко тварин, уражених хворобою.

• Працівників ферм, підприємств з переробки шерсті й шкіри, м'ясокомбінатів імунізують сибірковою живою вакциною СТІ (одноразове нашкірне або підшкірне введення і ревакцинація за 1 рік). За особами, які контактували з хворими на сибірку тваринами, спостерігають протягом 2 тижнів. У випадку можливого зараження проводять екстрену профілактику антибіотиками ( не пізніше 5 діб після контакту з підозрілими об'єктами).

Також потрібно знати, що зараження людини на сибірку виникає внаслідок проникнення збудника через пошкоджену шкіру або слизові оболонки під час догляду за хворими тваринами, під час оброблення туш, зняття шкіри і поховання трупів загиблих тварин, під час контакту з різними видами сировини, отриманої від хворих тварин, під час вживання в їжу м'яса хворих тварин.

Враховуючи шляхи і основні чинники передачі збудника сибірської виразки, населенню необхідно пам'ятати про небезпеку подвірного забою тварин без ветеринарного огляду, придбання м'яса в місцях «стихійної торгівлі» тощо, а також про необхідність термінового звернення за медичною допомогою в разі прямого контакту з твариною з підтвердженим діагнозом сибірки та при наявності перших ознак захворювання. Особлива увага сільських жителів повинна бути приділена місцям випасання домашніх тварин не випасати тварин де раніше були розміщені худобомогильники, а також наголошуємо своєчасно проводити профілактичні щеплення тварин проти сибірки. Для того щоб отримати  щеплення тварин проти сибірки Вам необхідно звернутись на державну установи ветеринарної медицини, яка розташована на підконтрольній території.

В разі виявлення питань щодо щеплення тварин та випадків підозри на сибірку необхідно негайно звернутись до Олександрійської районної державної лікарні ветеринарної медицини (тел. 0507420128), а також до державної установи ветеринарної медицини, яка розташована на Вашій території.

 

Відділ безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Олександрійсько-Приютівського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.