Практичні рекомендації щодо впровадження практик гендерної рівності для депутатів і очільників ТГ Олександрійського району

  • 327

У період з 25 червня по 25 листопада 2021 року, громадською організацією “Олександрійський гендерний інформаційний центр” було проведено інтерв’ювання трьох очільників територіальних громад та анонімне анкетування депутатів, підприємців, освітян, представників влади та місцевого самоврядування з метою виявлення рівня гендерної обізнаності і чутливості до впровадження практик гендерної рівності. Активності проведено в ході реалізації проєкту "Гендер стосується кожного і кожної", що здійснюється завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом. Відповідальність за зміст інформації несе ГО “Олександрійський гендерний інформаційний центр”.

За результатами опитування громадян та інтерв’ювання очільників громад командою проєкту розроблено 6 практичних рекомендацій щодо впровадження практик гендерної рівності для депутатів і очільників ТГ Олександрійського району, а саме:

 1. Збір деталізованих даних із розподілом за біологічною статтю

Про що ця рекомендація?

Збір даних із розподілом за біологічною статтю є одним з базових принципів політики підвищення ґендерної чутливості у громаді на всіх рівнях, що сприяє покращенню якості та ефективності надаваних послуг громадянам. Збір деталізованих даних передбачає включення таких даних як: вік, стать, місце проживання, соціальний статус.

 Чому це потрібно?

Наявність ґендерної статистики діяльності органів місцевого самоврядування та влади – необхідна умова для планування, моніторингу діяльності та використання бюджету на адміністративні послуги. Використання проаналізованих даних під час проведення заходів із реалізації ґендерної політики є важливим аспектом надання актуальних послуг мешканцям громади, адже це допоможе виявити найбільш витребувані види послуг серед різних груп суспільства, зрозуміти проблемні ситуації, в яких вони опиняються.

 Як втілити цю рекомендацію?

?       Необхідно включати соціально-демографічні дані (вік, стать, соціальний статус) у всі доповіді та звіти органів місцевого самоврядування та влади, створювати загальну муніципальну статистику. Деталізовані дані із розподілом за біологічною статтю необхідно враховувати, розробляючи адміністративне звітування, всі форми / заяви / онлайн-опитування і т.і. Після збору даних їх також потрібно проаналізувати, бажано за участі експертів. Всі шаблони заяв чи форм мають містити обидві форми: жіночу та чоловічу. Наприклад: заявник/заявниця або заявник/ця.

?       Постійне проведення експрес-аналізу коментарів, відгуків, інтерв’ю, інших матеріалів у пресі, телебаченні, соціальних мережах, опрацювання та узагальнення висловлених у зверненнях громадян зауважень і пропозицій для визначення позиції різних соціальних груп.

?     Виявлення гендерної нерівності в доступі до ресурсів та контроль над ними.

? Врахування як жіночих, так і чоловічих потреб, їх досвід, соціальний статус, як невід'ємного аспекту розробки, впровадження, моніторингу та оцінки програм у всіх політичних, економічних та соціальних сферах, щоб жінки та чоловіки мали рівний доступ до благ.

?    Розробка Гендерного Паспорту або Гендерного Портрету громади, що надасть  можливість приймати рішення та виробляти політику з урахуванням гендерної складової, оцінити результати своєї роботи в короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективах.

 2. Залучати нарівні різні групи жінок і чоловіків до всіх дорадчо-консультативних органів, у т. ч. громадська рада, координаційна рада з питань сім'ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми тощо.

 Про що ця рекомендація?

Необхідна умова для успіху діяльності дорадчо-консультативних органів при районній раді, районній адміністрації та органах місцевого самоврядування у встановленні контакту з усіма громадянами, задоволенні різноманітних потреб – це рівне та інклюзивне залучення жінок і чоловіків на ранніх етапах планування та громадського діалогу.

 Чому це потрібно?

Важливо дотримуватися цього принципу з початку формування  дорадчо - консультаційних органів. Важливою є не тільки передача інформації про заплановане обговорення громадою того чи іншого рішення, але й активне залучення до обговорення лідерами громади різних соціальних груп. У якості одного з варіантів досягнення ґендерної рівності необхідно запропонувати громадам створити їхні ґендерні профілі (паспорт).

 Для чого потрібен громаді гендерні профілі?

Завдяки гендерному аналізу та розробці гендерних профілів органи влади всіх рівнів та  місцевого самоврядування дізнаються про реальне становище жінок і чоловіків у районі, громаді, виявляють «слабкі» та «сильні» сторони громади, отримують можливість приймати рішення, чутливі до потреб конкретної громади, а також ефективно використовувати кошти з бюджету громади з урахуванням потреб усіх категорій населення.

 Як втілити цю рекомендацію?

?       Необхідно намагатися включати як чоловіків, так і жінок, а також застосовувати комплексний підхід від ранніх етапів планування до щоденного управління. Гендерний профіль або портрет надає конкретизовану інформацію про «населення», подаючи демографічні показники, інформацію щодо громадсько-політичної активності, участі в політиці та прийнятті рішень, стану здоров’я, освіти та економічної діяльності жінок і чоловіків ТГ щоб почути голоси якомога більшої кількості громадян.

?       Потрібно враховувати голоси літніх людей, молоді, людей з інвалідністю та таких, що перебувають у складних соціально-економічних умовах.

?       Сприяти запровадженню гендерно-орієнтованого бюджетування на рівні району та кожної громади.

?       Під час розподілу коштів бюджету врахування різних груп отримувачів послуг за гендерною ознакою з урахуванням соціальних,  вікових, професійних та інших особливостей. 

?       Забезпечити впровадження гендерного  підходу  у всі політичні заходи, документи чи програми з урахуванням  ідентичності жінок та чоловіків з точки зору віку, етнічної приналежності, соціального статусу  тощо.

?       Впровадження Громадського бюджету задля залучення мешканців до ефективного використання бюджетних коштів.

 3. Підвищувати обізнаність і розуміння гендерних питань через тренінги, спеціалізовані курси та інші навчання

 Про що ця рекомендація?

З метою успішного інтегрування гендерного підходу в роботу органів влади та місцевого самоврядування необхідно проводити якісні тренінги / курси / навчання стосовно гендерних питань для керівників, спеціалістів і працівників відділів та управлінь. Варто залучати до цих тренінгів також осіб, які дотичні до процесів прийняття рішень – керівництво ТГ, депутатський корпус, журналістів та громадських активістів. Обізнаність і розуміння гендерних питань передують успішній реалізації гендерної політики.

 Чому це потрібно?

До програми тренінгів громадських лідерів та голів необхідно включати основи розуміння гендерної рівності, недискримінаційної лексики та неупередженості. Це має бути ключовим елементом гендерної обізнаності. Необхідно організувати тренінги для персоналу модульного або системного типу щодо формування гендерної чутливості, використання гендерно чутливої мови, орієнтації на потреби клієнтів, недискримінації та протидії насильству в сім’ї.

 Як втілити цю рекомендацію?

?       Дивись детальніше в посібнику «4 кроки до гендерної рівності», що можна знайти в електронній версії за посиланням http://surl.li/auarw.

?       Тренінги та роз’яснення переваг гендерної рівності – це основа всіх заходів із реалізації гендерної політики на різних рівнях: від керівництва до рядових співробітників. Гендерна рівність необхідна для встановлення контакту зі всіма громадянами, що і є комунікаційною метою органів влади та місцевого самоврядування – наблизитися до громадян і забезпечити їх краще обслуговування. Допоміжним ресурсом стане залучення експертів з гендерних питань для проведення гендерних тренінгів/курсів/навчань. Наприклад, з місцевих громадських організацій (ГО “Олександрійський  гендерний інформаційний центр”, ГО “Інша жінка”, тренінговий центр  “Мозаїка” тощо).

?       Створення окремої експертної групи, наприклад «гендерної ради», в складі Громадської ради, депутатської групи.

4. Будувати комунікації з урахуванням гендерних аспектів

 Про що ця рекомендація?

Рекомендація містить пропозиції щодо ефективного налагодження діалогу з мешканцями громад, користувачами послуг обслуговуючих організацій і установ через інтегрування гендерного підходу в стратегію розвитку району в цілому та громади зокрема. Крім того, рекомендується, щоб ЦНАП РДА, сільські будинки культури та бібліотеки стали справжніми інформаційними майданчиками щодо актуальних тем гендерної рівності.

 Чому це потрібно?

Доцільним є розміщення інформаційних буклетів, відео на основні теми гендерної рівності: запобігання насильству в сім’ї, боротьби з дискримінацією тощо. Дуже часто ця інформація недоступна або не потрапляє до громад та їхніх мешканців. Також на базі цих закладів можливо проводити навчальні заходи із залученням експертів для донесення мешканцям практичних переваг використання гендерних практик.

 Як втілити цю рекомендацію?

?       Варто залучати до співпраці локальні та національні громадські організації, що працюють у цих сферах і публікують інформаційні плакати та буклети, котрі надаватимуть підтримку у забезпеченні такими матеріалами.

?       Комунікації з урахуванням гендерних аспектів можуть бути використані в розробці всіх документів, рішень, міських програм, форм, опитувань, онлайн-послуг, веб-сторінок, а також плакатів, брошур, листівок, інформаційних відеороликів, соціальної реклами та інших інструментів впливу.

?       Плакати, що допомагають особам, яким загрожує насильство (домашнє насильство, сексуальне насильство/переслідування, торгівля людьми тощо), можна розмістити у вбиральнях ЦНАПу РДА, сільських будинків культури, бібліотек або шкіл.

?       Плакати про те, звідки отримати допомогу при депресії, посттравматичному стресовому розладі (ПТСР) чи алкоголізмі/наркоманії – питань, щодо яких залежні особи не завжди прагнуть звернутися за допомогою, – можна також розмістити у вбиральнях ЦНАПу РДА, сільських будинків культури, бібліотек або шкіл.

?       Листи можна адресувати одночасно і чоловікам, і жінкам замість господарства/ голови господарства тощо. У текстах використовувати звертання «чоловіки та жінки, хлопчики та дівчата» замість «громадяни», «мешканці» або «люди».

5. Впроваджувати гендерний підхід у організацію роботи, внутрішні простори організацій та будівлі, насамперед сервісні установи

 Про що ця рекомендація?

Одне з головних завдань – створення зручних і доступних умов для отримання адміністративних, медичних, інформаційних та інших послуг клієнтами. Критеріями оцінки якості наданих послуг є своєчасність, професіоналізм, компетенція працівників, дружелюбність, комфорт, справедливість та ефективність. Однак, для отримання такої послуги чоловікам і жінкам важливо, щоб, у першу чергу, будівля, простір були доступні за принципом «безбар'єрного середовища» для користувачів із різними потребами: батьків з дітьми на візочках, людей з інвалідністю, літніх людей тощо. Вибираючи місце розташування сервісної організації чи установи, необхідно провести гендерний аудит території. Гендерний аудит – це інструмент аналізу та оцінки простору з точки зору безпеки та можливості рівного доступу до послуг для людей різних соціальних груп.

 Чому це потрібно?

Урахування гендерної складової забезпечує найбільш сприятливе ставлення та якість обслуговування, тому необхідно відійти від практики обмежених «годин прийому». Як цього досягти? Наприклад, у ЦНАПі РДА можна забезпечити безперервний прийом за рахунок взаємозамінності працівників і гнучкого графіка. Необхідно забезпечити можливість надання консультацій і послуг в онлайн-режимі. Однак, не можна обмежуватись тільки онлайн-режимом, тому що, наприклад, літні люди ще не завжди можуть користуватись цим сервісом.

 Як втілити цю рекомендацію?

?       Безбар’єрний доступ можна забезпечити, обравши місце для установи, до якого можна дістатися без перешкод, обладнавши будівлю пандусами, подбавши про вуличне освітлення вночі, наявність вивісок і вказівних знаків.
Відстань від зупинок громадського транспорту до закладу має бути оптимально зручною, оскільки серед користувачів сервісних установ є пенсіонери, люди з дітьми та люди з інвалідністю.

?       У приміщеннях сервісних організацій обов’язково має бути облаштована зона очікування та місця для заповнення документів. Такі місця мають бути поруч зі стійкою з формами, інформаційними стендами та зразками заповнених документів.

?       Доцільно розмістити на стенді інформацію про гендерні проблеми (наприклад, буклети з питань репродуктивного здоров’я, боротьби з насильством у сім’ї, торгівлі людьми тощо).

?       Батьки з дітьми становлять значну частину користувачів сервісних установ, тому бажано забезпечити наявність ігрової зони (це може бути окремий зал для дітей або дитячий ігровий куточок, обладнаний іграшками, книгами та всім необхідним для малювання), а також місця для дитячих візочків.

6. Сприяти викоріненню гендерних стереотипів, ліквідації поділу професій на чоловічі та жіночі та залучення жінок до політики

 Про що ця рекомендація?

Гендерні стереотипи це - певне прийняте у суспільстві бачення того, що означає не просто народитися чоловіком або жінкою, а бути ними. Такі стереотипи існують в будь-якій громаді. Та слід пам’ятати, що гендерна стереотипізація загрожує сталому соціально-економічному розвитку району та громад.

 Чому це потрібно?

Досі існує розподіл на жіночі та чоловічі професії, гендерна дискримінація та уявлення, що домашніми справами повинна займатися жінка, а чоловік – заробляти гроші, приймати важливі  рішення та займатися політикою.

 Як втілити цю рекомендацію?

?       Створення сучасного безпечного освітнього простору. Сприяння впровадженню нових технологій у розвиток освіти і науки. Залучення дівчаток до STEM-освіти.

?       Сприяння участі жінок нарівні з чоловіками в процесі прийняття рішень при виробленні місцевої політики та стратегій розвитку в своїх громадах, дотримання гендерної квоти під час місцевих виборів.

?       Створення сприятливого бізнес-клімату для малого та середнього бізнесу з акцентом на жінок-підприємниць і бізнес-навчанні для жінок.

?       Запровадження заборони на вказання статі кандидатів в оголошеннях (рекламі) про вакансії. За можливості широке використання фемінітивів.

?       Застосування принципу рівності в оплаті праці, що означає що жінки й чоловіки однакової кваліфікації отримують таку саму оплату за виконання однакової або майже однакової роботи в тотожних умовах.