Що таке черевний тиф?
В період воєнного стану, при порушенні цілісності каналізаційних мереж, відсутності доступу до безпечних харчових продуктів та води, не виключається ризики щодо зараження збудником черевного тифу.
В Україні зареєстровано вже другий випадок захворювання на черевний тиф з початку року. Для порівняння в 2020 та 2021 роках зареєстровано по 1 випадку.
Черевний тиф – гостра антропонозна інфекційна хвороба з фекально-оральним механізмом передачі, яку спричинює сальмонела черевного тифу («Salmonella enterica, subsp. enterica, biovar typhi»). Характеризується постійною лихоманкою тривалістю до 5—6 тижнів, слабкістю, головним болем, загальною інтоксикацією, порушення випорожнення (запор/пронос), на 8-9 день з’являється висип на тілі, збільшенням печінки, селезінки і ураженням лімфатичного апарату тонкої кишки.
Черевнотифозні бактерії здатні зберігати життєздатність у навколишньому середовищі до декількох місяців. Деякі харчові продукти (молоко, сир, м’ясо, фарш) є сприятливим середовищем для розмноження бактерій. Мікроорганізми легко переносять заморожування, а ось кип’ятіння та хімічні дезінфектанти діють на них згубно.
Резервуаром і джерелом черевного тифу є хвора людина і носій інфекції. У разі формування хронічного носійства людина може виділяти збудника протягом усього життя, представляючи найбільшу епідеміологічну небезпеку для оточуючих. Особливо небезпечними є бактеріоносії‚ які працюють на підприємствах громадського харчування‚ харчової промисловості‚ у закладах охорони здоров’я, дитячих установах.
Виділення збудника відбувається з сечею та калом. Шляхи зараження – водний‚ харчовий та контактно – побутовий. Можливе передавання збудника через комах, які можуть бути механічними переносниками інфекції. Інфікування відбувається при вживанні забруднених збудником води, харчових продуктів, які недостатньо термічно оброблені.
Профілактика. У профілактиці черевного тифу важливе місце займають санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на забезпечення населення доброякісною питною водою, знешкодження стічних вод, контроль за об’єктами громадського харчування і торгівлею харчовими продуктами, виявлення бактеріоносіїв шляхом регулярних обстежень декретованих контингентів.
Для громадян найважливішою умовою профілактики черевного тифу є дотримання особистої гігієни (насамперед, чистоти рук), захисту від інфікування продуктів, води, предметів побуту, дотримання умов приготування і зберігання їжі.
Будьте здорові та бережіть себе!