Позбавлення батьківських прав батька (матері)

Сьогодні часто трапляються випадки, коли одного з батьків, або ж і взагалі обох позбавляють батьківських прав. Проте, трапляються і такі ситуації, коли один з батьків принижує, б’є дитину, або ж взагалі не бере участь у вихованні. В такому випадку таку особу потрібно позбавляти батьківських прав.

Для того щоб розпочати дану процедуру треба звернутися за консультацією до служби у справах дітей за місцем Вашого проживання, мешканці Приютівської селищної ради мають можливість отримати консультацію в службі у справах дітей Приютівської селищної ради яка розташована за адресою: вул. Шкільна, 4, смт. Приютівка, 28034. тел. 0672961760.

Підстави для позбавлення батьківських прав передбачені у ст. 64 Сімейного Кодексу України, де вказано, що мати або батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

• не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
• ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
• жорстоко поводяться з дитиною;
• є хронічними алкоголіками або наркоманами;
• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
• засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Варто відзначити, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав 2, 4 та 5, лише у разі досягнення ними повноліття.

Найчастіше батьківських прав позбавляють у зв’язку з ухиленям від виконання своїх обов’язків по вихованні дитини. Перелік цих обов’язків закріплений у ст. 150 Сімейного Кодексу України. Серед них закріплені, зокрема, такі:

• Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
• Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
• Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
• Батьки зобов’язані поважати дитину.
• Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.
• Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
• Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

У п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав” Верховний суд дає більш ширше тлумачення ст. 150 Сімейного Кодексу України. А саме, ухилення батьків від виконання батьківського обов’язку має місце коли вони не забезпечують:

• необхідного харчування;
• медичного догляду;
• лікування дитини,  що негативно впливає на її фізичний розвиток як  складову виховання;
• не спілкуються з дитиною в обсязі,  необхідному для її нормального  самоусвідомлення;
• не  надають  дитині   доступу   до культурних та інших духовних цінностей;
• не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних  норм  моралі;
• не  виявляють  інтересу   до   її внутрішнього  світу;
• не  створюють умов для отримання нею освіти.

Обставини, які слід довести для позбавлення батьківських прав:

• батько або мати не спілкується з дитиною та не проявляє ініціативи у такому спілкуванні.
• батько або мати не бере участі у навчанні дитини – не відвідує школу, не допомагає у підготовці дитини до школи, не відвідує шкільні заходи за участю дитини тощо.
• Батько або мати не бере участі у позашкільному розвитку дитини – не пропонує гуртки, на які дитина може ходити, не водить дитину на гуртки, на які дитина вже записана, не відвідує заходи, організовані гуртками за участю дитини тощо
• батько або мати не турбується про стан здоров’я дитини – під час хвороби не відвідував дитину, не цікавиться станом її здоров’я, не оплачує рахунки із медичнихзакладів.
  Перешкоджає у здійсненні можливості відвідування дитиною інших країн для її духовного, внутрішнього розвитку і розширення світогляду.
• Не сплачує кошти на утримання дитини, чим фактично не виконує обов’язку із забезпечення дитини належним харчуванням, одягом тощо.