ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЯ В ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ АБО ПОТРАПИЛИ В НАДЗВИЧАЙНУ СИТУАЦІЮ ЗА УЧАСТІ ОЗБРОЄНИХ ЛЮДЕЙ

  • 48

Зберігайте спокій і концентрацію. Від цього залежатиме, наскільки вправно й швидко ви зможете впоратися з кризою і мінімізувати її наслідки.

У кризових умовах проти вас діятимуть численні фактори, зокрема, емоції. Тому пам'ятайте, що в критичний момент необхідно бути зібраними й сфокусованими, не реагувати на можливі провокації.

  • Не повідомляйте про свої майбутні дії чи плани малознайомим людям, а також знайомим із ненадійною репутацією.
  • Завжди носіть із собою документ, що посвідчує особу. Гроші й документи тримайте в різних місцях - так у вас буде більше шансів їх зберегти.
  • Тримайте біля себе записи про групу крові (свою і близьких родичів) та про можливі проблеми зі здоров'ям (наприклад, алергію на медичні препарати, хронічні захворювання).
  • Дізнайтеся, де розташовані сховища та укриття, найближчі до вашої оселі, роботи та місць, які ви часто відвідуєте.
  • Намагайтеся якнайменше знаходитись поза житлом і роботою, зменшіть кількість поїздок без важливої причини, уникайте місць скупчення людей.
  • При виході з приміщень тримайтеся правої стіни проходу і пропускайте вперед тих, хто потребує допомоги - це допоможе уникнути тисняви.
  • Не встрявайте в суперечки з незнайомими людми – це допоможе уникнути можливих провокацій.
  • Якщо офіційні канали державних органів влади повідомляють про можливу небезпеку, передавайте інформацію іншим - родичам, сусідам, колегам.
  • При появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покиньте небезпечний район, якщо маєте таку можливість.
  • Уникайте колон техніки і не стійте біля військових машин, які рухаються.
  • Поінформуйте орган правопорядку, місцеві органи, військових про людей, які здійснюють протиправні чи провокативні дії.
  • Якщо ви потрапили в район обстрілу, сховайтеся в найближчому сховищі або укритті та не виходьте з нього ще деякий час після закінчення обстрілу.
  • Якщо сховищ поблизу немає, використовуйте нерівності рельєфу - канави, окопи, вирви від вибухів.
  • У разі раптового обстрілу за відсутності поблизу сховищ - ляжте на землю головою в бік, протилежний до вибухів, і прикрийте голову руками або речами.
  • Якщо поряд з вами поранено людину, надайте першу допомогу і викличте "швидку”, представників ДСНС, органів правопорядку, за необхідності - військових. Не намагайтесь надати допомогу пораненим, поки не завершився обстріл.
  • Якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, а також протиправних дій (наприклад, арешту, викрадення, побиття), спробуйте зберегти якнайбільше інформації про обставини цих подій.

 

У жодному разі не слід:

  • наближатися до вікон, якщо почуєте постріли;
  • спостерігати за ходом бойових дій, стояти чи перебігати під обстрілом;
  • сперечатися з озброєними людьми, фотографувати і робити записи в їхній присутності;
  • демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
  • підбирати покинуту зброю та боєприпаси;
  • торкатися вибухонебезпечних або просто підозрілих предметів, намагатися розібрати їх чи перенести в інше місце - натомість негайно повідомте про них територіальним органам ДСНС та МВС за телефонами: 101 та 102;
  • носити армійську форму або камуфльований одяг - краще вдягайте одяг темних кольорів, що не привертає уваги, і уникайте будь-яких символів, адже вони можуть викликати неадекватну реакцію.

 

ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ДЕЗИНФОРМАЦІЇ

В умовах військової агресії Україна вимушена протидіяти ворожій пропаганді та дезінформації. Інформаційні атаки з боку Росії мають на меті дестабілізувати наше суспільство, дискредитувати керівництво країни, змусити нас сумніватися у своїх силах і готовності захищатися.

Ворожі інформаційні атаки стають навіть інтенсивнішими, коли здатність суспільства чинити опір послаблено. Найкраще підґрунтя для ворожих операцій впливу - страх, паніка, дезорієнтація. Тому важливо дотримуватися базових правил інформаційної гігієни і бути особливо пильними до інформації, яку ви отримуєте і поширюєте самі.

 

Заздалегідь переконайтеся:

  • що маєте доступ до інформації з офіційних каналів державних органів, а також теле- і радіоканалів Суспільного мовлення;
  • що в критичній ситуації зможете підтримувати зв'язок зі своїми близькими;
  • задумайтеся, хто і з якою метою поширює інформацію;
  • чи є ця інформація на офіційних ресурсах держави;
  • для чого ця інформація з'явилася саме зараз;
  • це чиясь думка чи підтверджений факт;
  • чи повідомляють про це інші джерела.

 

Дотримуйтесь 10 порад:

  1. Мета поширювачів дезінформації - посіяти паніку, послабити нашу волю до оборони. Не допомагайте їм, допомагайте собі: зберігайте самоконтроль і не поширюйте інформацію емоційного характеру в соцмережах.
  2. Україна захищається і не припиняє боротися за свою територію та людей. Якщо ви чуєте протилежне - це неправда, вас хочуть деморалізувати.
  3. Не вірте і не поширюйте інформацію з сумнівних джерел. Достовірна інформація - на офіційних сторінках і каналах державних органів та Суспільного мовлення.
  4. Жодним чином не поширюйте інформацію про переміщення українських військ. Ви можете нашкодити тим, хто захищає вас і державу.
  5. Україна веде оборонну війну на своїй території. Повідомлення про умисні обстріли мирного населення, нібито вчинені українськими військовим, - неправда. Ворог хоче підірвати вашу довіру до власних захисників.
  6. Агресор поширюватиме різні чутки не лише про бійців, а й військово – політичне керівництво, фби українці не довіряли йому. Але довіряти не можно саме ворогу – його емоційним провокаціям і повідомленням, які неможливо перевірити. Звіряйте кожну тривожну новину з офіційними джерелами.
  7. Інформацію про втрати можуть знати лише органи безпеки та оборони України. Інформація на приватних акаунтах може не відповідати дійсності. Не поспішайте ділитись такою інформацією.
  8. Агресор поширюватиме наклепи і "зраду" через свої офіційні чи підконтрольні канали. А може використовувати й інші засоби - прикриватись патріотичними гаслами і українською        символікою. Перевіряйте патріотичні на вигляд, але сумнівні повідомлення та заклики.
  9. Мета ворога - розколоти українське суспільство з середини і знищити нашу віру у власні сили. Ми, дійсно, різні, й наші погляди можуть не збігатися, але ми маємо спільну справу - дати відсіч окупанту. Тому зберігайте єдність і підтримуйте одне одного.
  10. Якщо перервався інтернет-зв'язок або сторінки державних органів були зламані, звертайтесь за формацією до Суспільного мовлення. Якщо не працює телебачення - вмикайте абонентську радіоточку.

 

ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ П|Д ЧАС ОБСТРІЛУ СТРІЛЕЦЬКОЮ ЗБРОЄЮ

Під час стрілянини найкраще сховатися в захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або навіть у самій ванні). Коли це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити вас від уламків і куль.

Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, відразу ж ляжте на землю і озирніться не піднімаючись у повний зріст в пошуку укриття. При першій можливості сховайтеся в під'їзді житлового будинку, в підземному переході і дочекайтеся закінчення перестрілки. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям можуть служити виступи будівель, пам'ятники, бетонні стовпи, бордюри, канави, також може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ганку. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками - вони часто стають мішенями.

Де б ви не знаходились, тіло повинно бути в максимально безпечному положенні, прикривши голову руками та відкривши рот, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам, чекайте, поки стрілянина не втихне, а пострілів не буде впродовж 5 хвилин.

Якщо ваше житло розташоване в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою) - це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або масивними меблями.

 

ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ОБСТРІЛІВ

  1. Під час артилерійського, мінометного обстрілу або авіаційного нальоту не залишайтеся в під’їздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій і під стінами будинків із легких конструкцій. Такі об'єкти - нестійкі, ви можете опинитись під завалом або травмуватися.
  2. Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застали вас на шляху, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (окрім тих, які можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канави.
  3. Закривайте долонями вуха та відкривайте рот - це врятує від контузії, вбереже від баротравми.
  4. Не приступайте до розбору завалів самостійно, чекайте фахівців із розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.

 

ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ОБСТРІЛІВ

СИСТЕМАМИ ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ

  • Снаряд (ракету) можна помітити та встигнути зреагувати, залп реактивної установки добре видно. Вночі - це яскравий спалах на обрії, а вдень - димні сліди ракет.
  • Організуйте постійне спостереження, постійно тримайте в полі зору будівлі та споруди, які знаходяться поруч та які можна використати як укрипя. Після сигналу спостерігача є декілька секунд для того, щоб сховатись.
  • Ховайтеся в підвалі або в іншому заглибленому приміщенні. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами та недалеко від вікон і дверей для того, щоб миттєво покинути будинок у випадку попадання снаряду.
  • Не виходьте з укрипя, не почекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби і коригування вогню або зміна позиції.

 

ЩО МАЄ БУТИ В АПТЕЧЦІ

За рекомендаціями Міністерства охорони здоров'я України, аптечку слід укомплектувати відповідно до ваших потреб. Важливо перевірити заздалегідь термін придатності всіх препаратів.

Базовий набір:

  • сухий та медичний спирт;
  • 2 пари гумових рукавичок;
  • клапан з плівкою для проведення штучного дихання;
  • засоби для зупинки кровотечі - турнікет, кровоспинний бинт із гемостатичним засобом;
  • марлеві серветки різних розмірів і нестерильні марлеві бинти;
  • еластичні бинти з можливістю фіксації;
  • пластирі різних розмірів;
  • атравматичні ножиці для розрізання одягу на потерпілому;
  • великий шматок тканини, якою можна зафіксувати кінцівку постраждалого;
  • антисептичні засоби - дезінфікуючий засіб для рук, спиртові серветки.

 

 

Олександрійські територіальні курси ЦЗ та БЖД ІІІ категорії НМЦ та БЖН в Кіровоградській області.