Інститут Соціокультурного Менеджменту: легко працювати там, де тебе завжди підтримують

Дата: 15.09.2020 08:40
Кількість переглядів: 567

Щодо дистанційної роботи, співпраці з колегами, з користувачами бібліотеки під час карантину наше видання поспілкувалися із завідуючою Приютівської бібліотеки-філії Олександрійського району Кіровоградської області Наталією Солдатенко.

Моє життя проходило швидкоплинно, я навіть не відчула, що це карантин. Все було як повсякденно, тільки дистанційно, віртуально. Я брала участь у різних конференціях в Zoom, в тому числі Української бібліотечної асоціації, також наша Олександрійська районна бібліотека влаштовувала онлайн-заходи, в яких я залюбки брала активну участь. Це були віртуальні виставки, участь у челенджах* між бібліотеками районного рівня (по Кобзареві, Ліна Костенко, з екологічної тематики). Дуже цікава була така робота, тому що кожна людина виставляє свою інформацію, вона її готує, подає так, як вона це бачить. І під час підготовки різних челенджів, ми з колегами використовували ті знання, які отримали під час навчання в Інституті соціокультурного менеджменту (ІСКМ) на тренінгах з діджиталізації, а саме як створювати відео, як доповнювати тощо. Це дуже великий скарб знань, які ми втілювали в життя.

Також, багато робили виставок онлайн. Яким чином це відбувалось? Ми готували матеріали (фото) з нашого фонду і опубліковували в інтернеті на сторінках соціальної мережі Facebook, в блогах. Кожна виставка мала своє підтвердження, ми робили опис, що саме люди можуть тут побачити. Якщо це книга, то для кого вона рекомендована, для якої категорії користувачів. Тому що були виставки тільки для дітей, деякі для дітей та їх батьків, тобто для різної вікової категорії користувачів. Отже, можу сказати, що не сильно відрізняється робота під час карантину, вона була плідною, результати видно, і, хочу сказати, що люди цікавляться, відмічають своїми вподобаннями і це спонукає ще краще працювати.

Коли у нас було піврічне звітування, то у нас виникало питання, а як же саме ми це будемо робити? І от звіти були по вподобанням наших користувачів, підписників і просто людей, які дивляться або відео, або виставки в мережі Інтернет. І, навіть можу сказати, що під час карантину, ми ще більше робили, ніж як у звичайному руслі, бо нам хотілося більше людям надати інформації, розказати, показати, презентувати. Що ми працюємо і ми потрібні.

З останнього, ми отримали книги і необхідно було їх також показати і я подумала, чи будуть їх читати чи ні?! Але одразу люди почали ставити вподобання, коментувати, що дійсно цікаві ці книги. Тоді я зрозуміла, що нас дивляться і реагують на нашу роботу, залишають свої враження, чим їм сподобалась ця виставка. Основною платформою, яку використовували в роботі – це була соціальна мережа Facebook, «зустрічі» проводили в Zoom, блог, відеоролики робила на комп’ютері.

Труднощів не було, спочатку роблю начерки, а потім і працювати легко, і мені це подобається, адже я бачу, що і людям це подобається також. У користувачів іноді були запити про допомогу, і я її одразу надавала. В основному, це були платні послуги в реєстрації на тому чи іншому ресурсі. В період карантину не було можливості поїхати або в банк чи в іншу необхідну установу, тому все робилося онлайн. Тому, подібні труднощі ми швидко вирішували, і для нас це було не складно. У кого не було комп’ютеру, інтернету, то ми зв’язувалися через мобільний телефон, домовлялися про зустріч і тут в бібліотеці

Якщо говорити про жителів нашого селища, які вміють користуватися онлайн-інструментами, то я реально можу сказати – 20% населення. Це не просто грати в ігри, подивитися стрічку новин Facebook, а й вміють щось робити, створювати. Ті, для кого ми проводили курси комп’ютерної грамотності, вони активно користуються знаннями на практиці, тобто є активними користувачами в мережі Інтернет, створюючи свої продукти і це люди старшого віку. Є плани і надалі підвищувати рівень знань, але поки що в умовах, які надає нам держава, будемо так казати, це неможливо.

І щодо планів…у нас була розроблена стратегія розвитку бібліотеки, якій ми і слідуємо. Це надання послуг жителям селища, обов’язкова книговидача, віртуальне спілкування в Zoom. Ми плануємо провести відео-конференцію з молодіжною радою щодо подальшого її розвитку. Хочеться, щоб побільше людей ходило до нас. Також, у мене є бажання створити на дворі кінозал. У нас є свій екран і всі умови для цього. Це такі, будемо говорити, у мене стратегічні плани. Я думаю, що для життя бібліотеки це немало важливі плани, тобто це і є ті самі плани, які має виконувати бібліотека.

Матеріал взятий з Бюлетню_НДО-Інформ_2020_1(58).


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь