Радіолюбителя Анатолія Калашніка з Протопопівки привітали зі святом
16 листопада в Україні відзначається День радіо, телебачення та зв’язку, і з цієї нагоди методисти КУ «Центр культури і дозвілля» Приютівської селищної ради − Валентина Портна та Наталія Луценко побували на гостинах у місцевого радіолюбителя − пенсіонера й жителя с. Протопопівки Анатолія Калашніка. Та привітали його зі святом, вручивши подяку й солодощі.
Підходячи до приватної садиби Анатолія Калашніка у Протопопівці можна побачити дуже багато радіоантен. З цього стає зрозумілим, що живе там радіолюбитель з багаторічним стажем. І, дійсно ж, його захоплення довжиною майже шість десятиліть. Та почалося все зі шкільного радіокружка. А зараз вдома у пана Анатолія зібрана гарна любительська радіостанція. Аналогів їй немає. Немає ні в Протопопівці, ні в найближчих селах.
За філіжанкою чаю при більш близькому знайомству господар розповів, що його захоплення полягає у двох площинах. Перше − це конструювання радіоапаратури, а друге − участь у радіозмаганнях серед радіолюбителів, які він намагався не пропускати. Про пристрасть до змагань розповіла і дружина конструктора − Людмила Олександрівна, яка теж залюбки спілкувалася з нами у невимушеній домашній обстановці.
Участь у різних конкурсах Анатолій Васильович бере з 1975 року. Починав у радіоклубі в Кривому Розі. Пригадує, свій перший конкурс, що мав назву «Польовий день». Загалом же, на сьогодні Анатолій Васильович має 30 медалей, 14 кубків, та з пів сотні подяк українського та міжнародного рівнів.
Про його новаторські ідеї також було чимало публікацій на сторінках спеціалізованих журналів «Інфотех» та «Радіоаматор». Друкуватися у різній періодиці він почав з початку 90-х. І одержав за цей час від своїх читачів чимало слушних відгуків.
Сьогодні ветеран радіоспорту жалкує тільки про одне, що молодь радіотехнологіями не дуже захоплюється. − Можна сказати, взагалі − не цікавиться, − говорить співрозмовник. − Хоча раніше школярі із радістю відвідували мою домашню радіомайстерню. Вони приходили, і все роздивлялися, уважно слухали мої розповіді, і їм було цікаво. Але спершу навідувалися у музей-світлицю Ніни Ляшко, а потім до мене. Тепер цього немає. Але на Кіровоградщині загалом налічується близько чотирьохсот радіолюбителів, які займаються аналогічними спортом, як і я, зазначив пан Анатолій та додав, що з 2009 року є кандидатом у майстри з радіоспорту України, а з 1987-го − кандидат у майстри спорту Радянського Союзу.
Н. Луценко, методист КУ «ЦКД».
