Вікторія Лисенко: «Головне йти до своєї мети»
Саме таким життєвим кредом по життю керується наша нова героїня. У рубриці «Вона прекрасна, як весна» ми хочемо познайомити з нею своїх читачів. Це досить успішна та відома жінка Приютівської громади. І на шляху до успіху вона пройшла чимало випробувань та життєвих викликів, але чудово, що не побоялася змінити свій професійний шлях та стала в ньому добре знаною людиною. Отож давайте знайомитися з нею поближче.
10 років свого життя 39-річна Вікторія Лисенко присвятила органам державного управління. І дуже добре себе зарекомендувала: як прекрасного фахівця та чудову людину. До своєї мети вона йшла впевнено й наполеглево. З відзнакою закінчила місцеву школу, а потім навчалася в Харківському педуніверситеті, де здобула фах юриста з правом викладання. Та ще пізніше вступила до Дніпропетровського регіонального інституту державного управління, щоб здобути другу вищу освіту. Відтак має ще й освіту магістра державного управління.
Свою ж трудову стежину Вікторія Анатоліївна розпочала помічником судді в Олександрійському міськрайонному суді, де працювала 7 років. Потім пішла у декретну відпуску і після неї з 2012-го почала працювати в Приютівській селищній раді. Вона не побоялася змінити свій професійний шлях і стала на крок ближче до простих людей. Зараз Вікторія - секретар територіальної громади, а до того займала посаду секретаря та голови. У державній службі вона відкрилася для людей з іншого боку, бо завжди чуйна, відверта, швидка на допомогу та людяна. А ще дуже соціально-активна, і часто допомагає громаді в проведенні різних культурно-масових заходів.
Разом з чоловіком Сергієм Вікторія виховує двох синочків – Вячеслава та Владислава. Дуже любить свою роботу і родину. З 2015-го на підтримку старшого сина Славіка пішла займатися карате. Має таке спортивне захоплення. Також розділяє і вподобання чоловіка - дуже любить автомобілі та мотоцикли, на яких родиною залюбки подорожує. А з останнього захоплення – ще й малювання картин за номерами. У своїй колекції має таких з десяток.
Вікторія зізнається, що бути успішною в родині і роботі їй дуже допоміг чоловік Сергій, який її завжди підтримував. Каже, що без його підтримки, мабуть, не впоралася б. До того ж, Вікторія знаходить час і на додаткове навчання. У минулому році по теперішній час вона віддалено навчається в україно-польському проекті. Вже написала в ньому проектну роботу на правах рукопису, що стосується діяльності адміністративних центрів. І повністю пройшла онлайн навчання, та захистила свій проект, і чекає на диплом. Окрім того, держслужбовиця навчається ще в проекті «UNЕW» з впровадження діджиталізації і цифрової трансформації в громаді. Вона вважає, що це актуальна нині ініціатива, і по ній ще буде писати та захищати новий проект.
А на завершення розмови Вікторія Анатоліївна побажала всім жінкам жіночого щастя, самореалізації, кохання і успіхів у різних сферах життя. І це дуже гарно, що в нашому суспільстві є такі жінки, як наша героїня, яка не тікає за кордон, не боїться викликів сьогодення, а проживає тут – разом з нами – і творить нашу спільну історію та допомагає розвиватися нашій рідній громаді. Вона – гарний приклад жінки-керівника, жінки-берегині та неординарної особистості. Тож з великою впевненістю можемо сказати, що вона – прекрасна, як весна.
Н. Луценко, методист КУ «ЦКД»
